Трамваї, пороми й одна картка на все

İstanbulkart — це поповнювана транспортна картка, і це єдиний розумний спосіб платити за все, що рухається. Вона діє в метро, трамваях, автобусах, метробусі, фунікулерах, Мармараї та міських поромах — одна картка на всі види транспорту.

Купіть її в автоматі на будь-якій станції метро чи трамвая. Автомати приймають готівку й картки, перемикаються на англійську й продають картку разом із першим поповненням за одну операцію. Двоє дорослих можуть користуватися однією карткою, прикладаючи її двічі, — це корисно знати, якщо ви прилетіли пізно й знайшли лише один робочий автомат.

Дві речі роблять її ціннішою, ніж просто зручність:

• Проїзд суттєво дешевший із карткою, ніж за разовими квитками, які продають на деяких станціях, а деякі турнікети нічого іншого вже не приймають.
• Пересадки зі знижкою. Пересядьте з трамвая на фунікулер, а потім на метро протягом пари годин — і кожне наступне прикладання коштуватиме менше за перше. Поїздка з двома пересадками — це не три повні тарифи.

Стамбул не рівний, і між набережною та хребтом над нею — серйозний підйом. Фунікулери існують саме через це.

F1 з'єднує Кабаташ із площею Таксим приблизно за дві хвилини й курсує безперервно. Якщо ви зупинилися десь біля Таксима, Бейоглу чи вулиці Істікляль, це ваш зв'язок із водою й трамваєм.

Від Таксима метро M2 іде на північ європейським берегом і на південь до Єнікапи, через Шишхане — для Галати, «Халіч» — станцію просто на мосту через Золотий Ріг — і Везнеджилер — для університетського кварталу. Від виходу станції «Халіч» на бік Фатіха до причалу Джибалі — десять–дванадцять хвилин пішки вздовж берега. Між трамваєм T1 уздовж берега й M2 уздовж хребта європейський бік охоплено практично повністю.

У Стамбулі їх два, вони на протилежних кінцях міста й на протилежних берегах протоки, і сплутати їх — дорога помилка. Перевірте, який зазначено у вашому квитку, перш ніж щось бронювати.

Аеропорт Стамбула (IST) — європейський бік, далекий північний захід

Метро M11 іде від терміналу до міста й з'єднується з ширшою мережею метро — це найдешевший маршрут, і затори йому не страшні. Автобуси Havaist їдуть просто до Таксима й інших центральних точок, з багажем із ними простіше, але вони на автостраді разом з усіма. Таксі — найшвидший варіант о четвертій ранку й найповільніший о шостій вечора.

Сабіха Гьокчен (SAW) — азійський бік, далекий південний схід

Метро M4 тепер доходить до терміналу й іде до Кадикьоя, звідки пором до Кабаташа чи Еміненю — і найшвидший, і, безперечно, найприємніший спосіб завершити дорогу. Автобуси Havabus теж ідуть до Кадикьоя й Таксима.

Закладайте достатньо часу для будь-якого з них. Від Сабіхи Гьокчен до Султанахмета — справжня поїздка через усе місто, а не трансфер з аеропорту.

1. Купіть картку на першій же станції. Далі все буде простіше.
2. Трамвай — це карта ваших екскурсій. Якщо місце на лінії T1, транспорт туди планувати не треба.
3. Пропливіть поромом хоч раз за світла, навіть якщо вам нема чого робити на тому березі. Це найкращі двадцять хвилин у місті.
4. Година пік — це серйозно, і вона на дорогах, а не на рейках. Між п'ятою і сьомою вечора обирайте все, що рухається рейками чи водою.
5. Google Maps тут надійний щодо розкладу рейкового транспорту й поромів і надто оптимістичний щодо всього, що їздить дорогами.
6. Кабаташ, Еміненю й Ускюдар — це шарніри. Майже кожен розумний маршрут містом проходить через одне з цих трьох місць.

Якщо у вас дуже мало часу в місті, путівник для пересадки складає ці лінії в план. А якщо хочете знати, що це за будівлі вздовж води, повз які пропливає пором, почніть із палаців.